+38 067 654 10 10, 044 209 88 72
м. Київ, вул. Григорія Сковороди 5а оф.1

Юридичні послуги у сфері сімейного права. Сімейні суперечки

юридические услуги по семейному правуСправи у сфері сімейного права мають безліч юридичних тонкощів і нюансів, розібратися в яких взмозі тільки юрист з сімейного права. Вирішення сімейних спорів своїми силами часто не приносить бажаного результату, тому в сімейних справах необхідна компетентна юридична допомога адвокатів і юристів з сімейного права.

Наші послуги в сфері сімейного права:

  • розірвання шлюбу;
  • стягнення аліментів;
  • розділ майна;
  • позбавлення батьківських прав;
  • усиновлення;
  • спори з сімейного права (апеляційні та касаційні скарги);
  • пояснень у сімейних справах;
  • заперечення і зустрічні позови по сімейних справах;
  • претензії та клопотання у сімейних справах;
  • визначення місця проживання дитини;
  • складання всіх видів документів з сімейного права і т.д.

Звертайтеся до нас зараз і ми допоможемо Вам вирішити сімейні спори будь-якої складності.

Історія сімейного права

Сімейне право це система правових норм, метою яких є регулювання майнових і не майнових особистих відносин між: подружжям, батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, опікунами, піклувальниками і підопічними та інших сімейних відносин між членами сім'ї та родичами.

Регулювання сімейних відносин практикувалося ще в Стародавньому Вавилоні великим царем Хаммурапі. За законом Хаммурапі шлюб є ​​дійсним за наявності договору між батьками подружжя, якщо молодята були неповнолітніми. З дружинами полягало письмова угода - шлюбний договір. Також регулювалося право спадкування, розподілу майна і подобу аліментних зобов'язань.

Що стосується українського сімейного права, в княжі часи сімейні відносини регулювалися візантійським правом. Вже в Литовському Статуті (1529, 1566, 1588 роки) міцно закріпилися моногамія, шлюб придбав статус божественного таїнства поряд з взаємовигідним шлюбним договором. Саме в Литовському статуті був встановлений мінімальний шлюбний вік і норма права при розлученні.

Поширення "Зведення законів" за часів Гетьманщини (з 1649 роки) повністю переклала регулювання сімейних справ на церковне судочинство, і як наслідок, права жінок були серйозно ущемлені. А ось на австро-українських землях були заборонені розлучення. У дореволюційній Україні діяло царське цивільне право, яке було скасоване радянською владою.

У 1919 році були опубліковані такі декрети: "Про цивільний шлюб і про ведення книг записів акта громадянського стану", "Про розлучення", "Про організацію відділів РАГС". Пізніше, в 1926 році опублікований "Кодекс законів про сім'ю, опіку, шлюб і про акти громадянського стану УРСР". Нові правові норми зрівнювали права подружжя, різницю між шлюбними і позашлюбними дітьми, полегшили розлучення і виключили вплив церкви. Найважливіші положення нового кодексу: мінімальний шлюбний вік чоловіків - 18 років , жінок - 16 років; заборона багатоженства; заборона на шлюб психічнохворим і недоумкуватим, родичам по прямій і неповнорідні лінії.

До 1953 року українці не мали права укласти шлюб з іноземним громадянином. У 1944 році розлучення були ускладнені нечуваними судовими митами та оприлюднення "ганьби" в місцевій пресі. Все це робилося для підвищення народжуваності після війни. Декрет 1965 скасував перегляд розлучення у верховному суді і оголошення в пресі.

У наступні десятиліття закони неодноразово змінювалися і обростали доповненнями, аж до затвердження Конституцією України сучасних норм сімейного права, які, однак, продовжують традиції радянського сімейного законодавства.